До адвоката звернувся клієнт з тим, що фінансовою компанією (далі Позивач) подано позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивачем зазначено, що між ним та клієнтом укладено, в електронному вигляді шляхом реєстрації насайті, договір про надання позики. У зв’язку з неповерненням позики, Позивачем було нараховано проценти та пеню, і подано позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дії адвоката
Адвокатом було проаналізовано матеріали справи, узгоджено з клієнтом позицію та подано до суду відзив на позов. Відповідно до сформованої позиції, було визначено, що договір не може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. Отже, договір не містить електронного підпису Відповідача. Позивач не довів самого факту укладення кредитного договору, і відповыдно не довів виникнення зобов’язань у Клієнта.
Крім того, адвокатом було наголошено на безліч недоліків при «нібито» укладанні договору.
Рішення суду
Судом встановлене наступне.
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» вказано наступне. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана наступними шляхами.
Надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. У тому випадку, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У рішенні суду вказано наступне
Судом встановлено, що спірний договір позики не підтверджує факт підписання договору позики відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно-цифрової послідовності або ж за допомогою електронного цифрового підпису.
Отже, твердження позивача, що договір позики було укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором не знайшло підтвердження.
Клієнт задоволений прийнятим судом рішенням, оскільки у позовних вимогах фінансовій компанії (Позивачу) відмовлено повністю.